Новости

Колонка редактора. УКРАЇНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ, для військової могутності Росії?.

15.10.2015

УКРАЇНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ — для військової могутності Росії?

Українська компанія ДАХК «Артем», що спеціалізується на виробництві авіаційних ракет, і російське ВАТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» працюють над механізмом об’єднання своїх потенціалів. Мова йде про створення спільного підприємства за участю «Артема» і входить до складу російської корпорації ВАТ «ГосМКБ «Вимпел», що випускало таку продукцію.

Згідно з планами, до кінця цього року обидві сторони розроблять свої пропозиції щодо об’єднання потенціалів, паралельно відпрацьовуючи законодавчі ініціативи, які допомогли б здійснити таке об’єднання. У першому кварталі 2011 року цей питання об’єднання буде обговорено з відповідними відомствами РФ і України

По суті, мова йде про «вливання» українського потенціалу в сегмент російської оборонки, що працює на військову міць Росії. ВАТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» створена в 2002 році в рамках Федеральної цільової програми «Реформування і розвиток оборонно-промислового комплексу (2002-2006 роки)», метою її діяльності офіційно вказана розробка, виробництво, поставка і модернізація керованих ракет і комплексів тактичного керованої ракетної зброї для потреб МО РФ. При цьому всі 100% акцій ВАТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» є федеральною власністю.

До складу Корпорації сьогодні входять 19 підприємств ОПК Росії. При цьому російські експерти відзначають, що в цілому фінансово-экономичекое стан комплексу підприємств у складі ВАТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння» є стабільним. Провідні структури концерну (ФГУП ДНВЦ «Зірка-Стріла», ДП «Омський завод «Автоматика»); активно працюють над виконанням великих експортних контрактів з військової тематики, що є важливою передумовою фінансово-економічної та виробничої стабільності холдингу в цілому. Підприємства, що не мають експортних замовлень, досить успішно розвивають виробничі програми по випуску цивільної продукції, що дозволяє їм компенсувати мізерне фінансування робіт по держоборонзамовленням.

За час існування корпорації її фахівцями створено 9 і освоєно виробництво 19 зразків керованих ракет різних класів, багато з яких, як стверджують росіяни, за своїми тактико-технічними характеристиками вважаються одними з кращих у світі. Цікава сучасна розробка, яка ведеться в рамках корпорації, стосується створення багатоцільової, універсальною за цілями (повітряні, наземні, морські) тактичної ракети, уніфікованої для носіїв ВПС, ВМС і Сухопутних військ.

Що стосується конкретно російського ВАТ «ГосМКБ «Вимпел» з складу корпорації, з яким український ДАХК «Артем» і створює СП, то ця компанія у відповідності з Державною програмою озброєння РФ веде розробку перспективних виробів класу «повітря-повітря» малої, середньої і великої дальності з поетапним нарощуванням їх бойових характеристик, для оснащення новітніх зразків бойової авіації. Зокрема, на конструкторів цієї компанії покладено завдання розробити ракетне озброєння для широко розпіареного російського винищувача п’ятого покоління.

З відкритих даних відомо, що розробка ведеться у напрямках застосування передових технічних рішень по компоновці, рухових установок, систем наведення і бойового спорядження. Одна з особливостей розробки, що ракети будуть розміщуватися не на зовнішніх підвісках, а всередині корпусу літака, що здійснюється вперше на російських винищувачах. За твердженнями розробників, характеристики перспективних ракет дозволять забезпечити стійке перевагу в повітряних боях російським літакам п’ятого покоління над літаками країн НАТО JSF і F-22 .

Інше авіаційне озброєння розробки ГосМКБ «Вимпел» застосовується на всесвітньо відомих бойових літаках і вертольотах з маркою Мить. Су. Як. Ту. Іл. Бе. Мі. Ка і експлуатується в Росії, країнах СНД та багатьох країнах світу. Підприємством розроблені і введені в експлуатацію понад 200 зразків військової техніки та їх модифікацій, створений науково-технічний заділ для створення нових перспективних зразків. Більше 50 зразків продукції військового призначення Держ МКБ «Вимпел», в тому числі, відомих у всьому світі ракет «повітря-повітря» Р-60, Р-73Э, РВВ-АЕ, Р-27Т (Р, П), «повітря-поверхня» Х-29Т (ТІ, Л), і «поверхня-повітря» 3М9 експлуатуються більш ніж в 30 країнах світу.

Варто відзначити важливий момент. А саме: створення спільного підприємства за участю українського «Артема» і входить до складу російської корпорації «ГосМКБ «Вимпел» вирішує для російських зброярів безліч проблем. Мова йде насамперед про модернізацію тих озброєнь, які створювалися і проводилися за часів СРСР, при цьому для їх конструювання і виробництва були задіяні як українські, так і російські КБ і підприємства. Тим не менше, ці зразки одержали поширення як у Збройних силах РФ, так і в арміях інших країн, і добре зарекомендували себе під час експлуатації, а тому їх модернізація представляється досить перспективною. При тому, що Росія не володіє повними правами на виробництво озброєнь і залежить від українських суміжників.

Це змушує росіян шукати шляхи виходу із ситуації, і створення СП (а по суті – поглинання російськими корпораціями українських підприємств) представляється найбільш оптимальним для РФ рішенням.

В якості прикладу можна навести проблему модернізації широко поширеною в бойовій авіації керованої ракети малої дальності Р-73 (це завдання якраз і покладено на ВАТ «Корпорація «Тактичне ракетне озброєння»). Ці ракети є основною зброєю ближнього повітряного бою сучасних російських винищувачів. Сьогодні на озброєнні ВПС Росії і для поставок на експорт є два основних варіанти ракети Р-73 — з неконтактним радіолокаційним підривником «Кречет» і з лазерним неконтактним детонатором «Бурштин». Обидва варіанти створювалися ще в роки існування СРСР, серійне виробництво ракет налагоджено на московському заводі «Комунар» (нині — ВАТ «Дукс»), а теплова головка самонаведення (ТГС) «Маяк-80» і її модифікації, а також перевірка ракети в процесі її експлуатації і підготовки до бойового застосування виробляється на українських підприємствах.

При цьому українські виробники очікують від російських партнерів як замовлень, так і допомоги у просуванні їх продукції на зовнішніх ринках. Ці очікування цілком зрозумілі, якщо враховувати, що замовлень від власних Збройних сил України у них просто немає. Сильно скорочений останнім часом держзамовлення для української «оборонки» призводить до того, що величезна кількість робіт на виробництві, в тому числі і що знаходяться на завершальному етапі, призупинено, а саме стан українського ОПК фахівці характеризують як критичний.

Тут варто згадати хоча б той факт, що лише за вісім місяців поточного року державні програми з розвитку українського ОПК виконані лише на 20%. У 2009 році Міністерство оборони України на розвиток озброєння, бойової техніки та інфраструктури Збройних сил України отримало всього 235 млн гривень. А в нинішньому році МО України отримає на закупівлю і модернізацію озброєнь і військової техніки і зовсім мізер — 7,1 млн гривень по загальному фонду. Згідно заяв представників «оборонки», ці кошти підуть в основному на те, щоб розрахуватися з боргами перед підприємствами за минулий рік. А тому поглинання російськими корпораціями українських підприємств «оборонки» важко назвати позитивним для національних інтересів України процесом, але в даному випадку мова йде, на жаль, про виживання.

КОМЕНТАР «ФЛОТ2017»

Провідний експерт Центру військово-політичних досліджень Костянтин МАШОВЕЦЬ:

— В об’єднанні потенціалів української ДАХК «Артем» з компанією російської корпорації є як свої плюси, так і мінуси.

Що стосується плюсів, то це, звичайно ж, можливість українських розробників брати участь у серйозних перспективних проектах росіян – все ж у них куди великі ресурсні можливості, відчувається підтримка держави, так і є гарантії отримання більш об’ємних замовлень від Росії, ніж зараз. Варто також додати, що «артемівці» і так, без створення СП, брали і беруть участь у різних спільних україно-російських проектах з модернізації ракетного озброєння радянської розробки.

Плюсом є і те, що в разі створення СП може полегшитися завдання модернізації костяка винищувальної авіації ВПС України – винищувача Міг-29. Адже ці літаки, що стоять у нас на озброєнні, виробляються в Росії, і альтернативи їм поки у нас немає. До того ж можна більш ефективно спільно не тільки модернізувати, але і створювати нове ракетне озброєння для цієї машини, яка також поширена і у ВПС Росії.

Мінусом є те, що по суті ми повертаємося до тісної кооперації часів СРСР, при якій українські підприємства «зав’язані» на російських виробників озброєнь. Це позбавляє українську «оборонку» можливості маневру, самостійності у виборі партнерів в третіх країнах. Якщо Україна вибирає євроінтеграційний шлях, це навряд чи розумно на далеку перспективу, адже ми не зможемо працювати з європейцями безпосередньо. Тобто в найближчій перспективі таке об’єднання дасть можливість «Артему» розвиватися, дасть замовлення і завантажить підприємство. Але в майбутньому це може принести чималий негатив.

Короткий опис статті: госмкб вимпел Цікава сучасна розробка, яка ведеться в рамках корпорації, стосується створення багатоцільової, універсальною за цілями (повітряні, наземні, морські) тактичної ракети, уніфікованої для носіїв ВПС, ВМС і Сухопутних військ. Україна, Росія, ОПК, ДАХК Артем

Джерело: Колонка редактора :: УКРАЇНСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ — для військової могутності Росії? :: Чорноморський флот — 2017. Новини Севастополя та Криму

Також ви можете прочитати